ХЕРСОН
2004 р.
Індійське прислів'я каже, що коли буде зрубане останнє дерево, отруєна остання річка і виловлена остання риба, лише тоді людина зрозуміє, що не може їсти гроші. Невже розвиток суспільства обов'язково пов'язаний з нехтуванням законів Природи? Екологічне виховання повинно бути спрямоване на формування у людей свідомого ставлення до навколишнього середовища, бажання захищати Природу. Але, захищати завжди краще того, кого дуже добре знаєш та розумієш.

Через місто Херсон протікає маленька річка Вірьовчина, яку ми обрали об'єктом своїх досліджень. Річки виконують цілу низку екологічних та соціальних функцій. Вони утворюють дренажну мережу суходолу, формують ландшафтну структуру та підтримують біорізноманіття території, забезпечують рекреаційні потреби населення. XXI століття вимагає від суспільства відновлення екосистем річок і заплав, а в разі неможливості повернення до первісного стану-суттєвого покращення їх екологічних умов. Це є запорукою переходу країн на рейки сталого розвитку, основною умовою якого є екологічна збалансованість. А саме малі річки в Україні відчули за останні десятиріччя найбільший тиск людської діяльності, саме вони найбільше змінились, багато з них просто зникли з карти нашої Батьківщини. Чому ж так сталось? Природна здатність до самоочищення малої річки значно менша, ніж великої. А в кінцевому підсумку, яка вода прийшла в річку з водозбору, такою буде і якість води у самій річці. Таким чином, мала річка концентрує в собі наслідки людської діяльності, як дзеркало, відображає стан всього водозбору. Екологічні дослідження малої річки Верьовчина допомагають з'ясувати її основні проблеми.

Довжина річки Вірьовчини в межах області 56 км, ширина річища від 6 до 20 метрів, ширина заплави 100-800 метрів. Вона починається у Миколаївській області. В деяких місцях річка перетинається Інгулецькою зрошувальною системою, тому часто важко прослідити її русло. В нашій області річка протікає в межах Білозерського, Дніпровського, Суворовського та Комсомольського районів, вздовж наступних сіл.: Загорянівка, Східне, Музиківка, Зеленівка, Степанівка, Чорнобаївка та Шуменський мікрорайон міста Херсона. Річка впадає в річку Кошову, а Кошова в Дніпро, тому зрозуміло важливість підтримання чистої води річки Вірьовчина.

Головною метою дослідження є спроба залучити широке коло людей до розуміння проблеми екології річки Вірьовчина. Навчити їх бачити і розуміти те, як діяльність людей у річковій заплаві відбивається на самій річці. Крім того, ця робота на мій погляд, сприятиме досягненню кількох інших конкретних цілей.

Зокрема:
1. Вивченню природи річки Вірьовчина та її заплави.
2. Вивченню екологічних проблем річки.
3. Розробці практичних природоохоронних заходів щодо покращення стану річки.
Водяні рослини відіграють важливу роль у річкових біоценозах. Болотна рослинність річки Верьовчина займає більшу частину берегів річки і представлена переважно формаціями очерета звичайного. Це широко розповсюджена злакова рослина. Зарості його відіграють важливу екологічну роль. Вони очищають води річки від забруднення, виконують функції звичайного фільтра. А також захищають береги від руйнування, створюють сприятливі умови для життя та гніздування навколоводних птахів. Крім очерета звичайного зустрічаються також окремі плями рогоза вузьколистого та широколистого, осоки, крім того є поодинокі рослини плетухи звичайної, півників болотних, пасльона солодко-гіркого, куги озерної.

На берегах річки зустрічаються верби, маслинка вузьколиста, а також тополі білі та чорні. Всі ці дерева чудові медоноси. Так, верба, цвіте у квітні і використовується бджолами, головним чином, як джерело пилка. Тополі чорні та білі цвітуть задовго до появи листя, у квітні, і також забезпечують бджіл пилком та бджолиним клеєм. А маслинка вузьколиста цвіте у травні - червні, її квітки дуже духм'яні, виділяють багато нектару, і цим особливо приваблюють бджіл. Дерева, які знаходяться по обидва боки Вірьовчини, закріплюють береги річки, їхнє насіння служить кормом для зимуючих новколоводних птахів.
На гілках дерев деякі птахи будують свої гнізда. На корі дерев виявлено проростання двох видів лишайників: пармелія та ксанторія. Нами також обстежена ділянка
заплави площею 0,4 га, на якій нараховується більше 50 видів трав'янистої рослинності.

Наша річка Вірьовчина маленька, поросла очеретом, та все ж таки ця річка жива. В її водах та на поверхні мешкають такі водні безхребетні тварини: п'явка медична, водомірка, плавунець широкий, рак річковий, молюски, котушка обплямована, дресейна мінлива. У водному середовищі розвиваються личинки комарів, які є цінним елементом природного корму для риб. В нашій річці на даний момент зустрічаються окунь, щука, карась, лящ. Також у водах річки знаходять свій притулок тритони, водяні черепахи, жаби та вужі. На берегах Вірьовчини, особливо на схилах водяться ящірки.

Порівняно багато представлений у нашій річці пташиний світ. Починаючи з 1996 року ми приймаємо участь в осінніх спостереженнях за птахами, а також у весняних спостереженнях за перелітними птахами та зимових обліках птахів. Найбільш поширені види, які зустрічаються восени: шпак, горобець польовий, грач, горобець хатній, мартин сріблястий. Навесні та влітку найбільш поширені такі види як: ластівка сільська, ластівка міська, серпокрилець чорний, шпак. Зимовий облік птахів показує, що найбільш поширені види птахів що в нас зимують: граки, голуби, горобці, мартини, костогризи, шпаки. Всього у 2000 році нараховано 22 вида зимуючих птахів. Обліки зимуючих навколоводних птахів показують, що на річці зимують 7 видів птахів, які відносяться до 4 рядів: крижень, чирок-свистунок, лиска, лебідь-шипун, курочка водна, баклан великий, чайка. Найменша кількість птахів відмічена нами в 1997 році - 37, а найбільша у 2001 році - 587 особів. Але, слід відмітити, що 500 особів, зареєстрованих у 2001 році це баклан великий, яких в попередні роки спостерігали в невеликій кількості: З особи - 1999 р., 7 - 2000 р., 9 - 1996 р., 37 - 1995 р. Це явище викликає занепокоєння і мабуть свідчить про те, що десь настільки погіршився екологічний стан довкілля, що бакланам довелось зимувати на малій річці Вірьовчині, яка сама має велику низку проблем.

Під час обстеження орнітофауни річки Верьовчини нами встановлені види птахів, які підлягають особливій охороні (Відповідно до Бернської Конвенції 1979 р.)

Роль птахів у житті і господарській діяльності людини і визначається перш за все через їхні кормові, або трофічні зв'язки. Більшість птахів приносять людям користь, бо знищують комах, гризунів та інших ворогів рослин, чим сприяють підвищенню врожайності полів. Птахи мають дуже велике наукове, виховне й естетичне значення. Вони є об'єктами наукових досліджень, моделями для вивчення біологічних процесів, а також чудовою прикрасою природи.

На нашій річці живуть також кажани. Винищуючи шкідливих комах, кажани приносять користь. Серед гризунів ми зустрічали пацюків, зайців, мишей. У природі тварини мають велике значення, вони очищають води річки, беруть участь в утворенні ґрунту, знищенні трупів тварин і залишків рослин.

Весь цей живий світ річки постійно випробовується на стійкість людиною. Ще 5 років тому смітники були тільки на лівому березі, але зараз загроза забруднення нависла і над правим берегом. Приблизно 5 років тому тут було розпочато будівництво житлових будинків. Після того, як ми спробували вивчити природу річки Вірьовчини нам стали більш зрозумілими проблеми нашої малої річки.
Основні екологічні проблеми річки Вірьовчини:
1. Відсутність прибережних захисних смуг та водоохоронних зон річки.
2. Надмірний випас худоби у річковій долині.
3. Скидання побутового та іншого сміття населенням в прибережній водоохоронній зоні.
4. Недосконалість очисних споруд, що скидають стічні води у річку.
5. Спалювання очерету.
6. Зрубування дерев, які закріплюють береги річки Верьовчина.
Нами намічалася та проводилася конкретна природоохоронна робота для покращення екологічного стану річки Верьовчини:
1. Розповсюджували листи серед мешканців сіл, через які протікає річка Верьовчина, з проханням не зносити побутове сміття на берег річки.
2. Випускали та розповсюджували бюлетені "Не паліть листя!", "Бережіть грунт", "Бережіть природу!"
3. Висаджували на берегах річки пагони вербичок, саджанці кленів, ясенів, беріз, горобин.
4. Проводили круглі столи з проблем річки Верьовчини.
Ми хочемо бачити чисту, прозору воду у річці Верьовчина, тоді вона буде чистою в Дніпрі і в Чорному морі. Ми сподіваємось, що місцеві жителі населених пунктів, вздовж яких тече річка Верьовчина, будуть з більшим розумінням відноситись до екологічних проблем нашої річки. Адже, перефразуючи вислів одного філософа можна сказати: „Або людина зменшить кількість забруднень води, або забруднення води зменшать кількість людей”.