Першим
завданням при здійсненні проекту стало проведення низки експедицій
по руслу
річки в межах Херсонської області. При виконанні
цього завдання проводилось фотодокументування природних ландшафтів
басейну річки, збір зразків рослинного світу, виявлення всіх
точкових ділянок забруднення річки.
Під час виконання завдання були зібрані зразки рослин, які ростуть в
басейні річки, з ціллю створення маточного розсадника рослин-аборигенів
місцевості.
Були зібрані: чабрець молдавський, очиток їдкий, ефедра двоколоскова, ковила
волосовидна, фіалка степова, мигдаль степовий, ірис карликовий, очерет південній.
14
листопада 2003 р., після нашого звернення до мера міста, через міський
відділ екології, наша організація отримала 70 дерев, які були висаджені
в запланованому
ландшафтному заказнику місцевого значення
“Острівець”. Стратегічна мета цього – створення на базі заказника маточного
розсадника рослин, що ростуть в басейні річки (на даний момент, в першу
чергу, дерев і чагарників, так як в межах міста Херсон ситуація з залісненням
річки,
на наш погляд, катастрофічна.)
На основі зібраних під час експедиції матеріалів, учасником проекту старшим
науковим працівником Херсонського краєзнавчого музею, Михайлом Підгайним було
розроблене наукове обґрунтування на створення двох заповідних об`єктів –
“Острівець” та “Верьовчині плавні”.
Надалі весь картографічний та фотоматеріал використовувався для висвітлення
(серед громади) та відстоювання (перед владою), як ми називаємо “інтересів
річки”. З лютого 2003 року наша організація входить в ініціативну групу по
проблемі низької якості питної води в місті Херсоні.
Спільно з проектом “Толока”
(а це коаліція більш, ніж двадцяти громадських організацій) було проведене
три круглих столи :
20 листопада – „Причини низької якості питної води в Херсоні” ;
22 березня - „Річка Верьовчина - краса та біль”.
28 березня – Круглий стіл з учасниками проекту “Толока”,
на якому були обговорені спільні дії направлені
на позитивні зміни екологічного стану річки.
За сприяння проекту “Толока” заплановано виготовлення в 2004р. буклетів
про річку та вирішено об`єднати зусилля при проведенні громадських слухань
по екологічним
проблемам річки. За проектом, громадські слухання планувалось провести
в грудні 2003 року, але життя внесло свої корективи. Було вирішено спочатку
підготувати
фотовиставку про стан річки, ознайомити громадськість, представників місцевої
влади з цим станом, а потім провести громадські слухання. Замість запланованої
одноденної виставки, спільно з відділом природи Херсонського обласного
краєзнавчого музею була відкрита виставка „Річка Верьовчина—краса
та біль”,
відкриття якої
було присвячено Міжнародному Дню води. На виставці експонуються гербарії,
фотографії, карти, буклети, плакати, які відображають сучасний стан річки
та роботу громадських
організацій по його покращенню. Виставка сприяє екологічній поінформованості
населення м. Херсона та області, щодо сучасного стану р.Верьовчина, вона
є основою при проведенні
екологічного місячника в школах, ліцеях та інших навчальних закладах
міста. Проведення громадських слухань заплановано на червень
2004р.
Другим завданням
по проекту було проведення двох природоохоронних акцій.
Це завдання зазнало також, певних трансформацій. Таких акцій
було проведено понад двадцяти – це й посадка рослин на річці,
робота з маточним матеріалом,
виїзди на річку за рослинами, приготування землесумішей для маточного
розсадника. Загальним чином в цих акціях прийняли участь понад
30 добровольців. Під час
акцій проводився моніторинг джерел впливу відходів, які надходять в
річку, проводилась оцінка ландшафтно-ценотичного комплексу річкової
долини. Для маточного
розсадника були закуплені добрива--мінеральні (суперфосфат, нітроамофоска,
аміачна селітра) та органічні (торф низинний). Еколого-краєзнавчі експедиції
долиною річки проводились восени 2003 р. та взимку і весною 2004 року.
Дослідження річки проводилось за такими основними напрямками:
- візуальне обстеження і фото документування сьогоднішнього стану русла
річки;
- вивчення рельєфу території;
- моніторинг антропогенного навантаження на річку;
- картографування фітоценозів;
- моніторинг тварин (фауна літаючих комах і птахів).
Висновок – ситуація
з річкою, в межах м. Херсон, є катастрофічною: відсутні прибережні
захисні смуги та водоохоронні зони, берега річки
зайняти житловою
забудовою і господарськими будівлями, тваринницькими та промислово-виробничими
комплексами, в річку поступають стоки з міських очисних споруд, на
її березі розташовано міських полігон твердих побутових відходів,
а там, де повинні бути
прибережні захисні смуги, дуже часто зустрічаються купи сміття.
За
межами міста найбільш характерною ознакою деградації природних біоценозів
річки є перевантаження агрофітоценозів і, як наслідок, значна ерозія
ґрунту. Проте ситуація з прибережними захисними смугами і водоохоронними
зонами набагато
краща ніж в місті.
25 листопада 2003 р. наша організація приймала участь в тренінгу
„Місцева влада та громада—механізм взаємодії”, в якому приймали участь
депутати
Суворовської,
Комсомольської та Дніпровської районних рад у місті Херсоні , спеціалісти
Степанівської сільради, представники громадських організацій. Нами
було підготовлене звернення
до депутатів районних рад з приводу критичного стану річки Верьовчина
та створення Еталонної ділянки річки в Суворовському районі поблизу
с. Степанівка.
Завдяки
тісній співпраці з депутатами Суворовська районна у м. Херсоні рада
на ХV сесії ХХIV скликання прийняла рішення №128 від 26.03.2004 р.
„Про критичний
екологічний
стан річки Верьовчина”. За нашою участю було підготовлене звернення
до Херсонської обласної та міської рад з пропозицією про розробку
комплексної
програми
з екологічного оздоровлення річки Верьовчина, ужиття невідкладних
заходів щодо виконання положень
Водного кодексу України в частині створення водоохоронних зон та
належного їх утримання. У зв`язку з тим, що практично вирішене питання
про отримання
Херсонським міськводоканалом кредиту від ЄБРР на реконструкцію водоканалізаційних
систем міста, нами заплановано лобіювання питання про добудову каналізаційно-насосної
станції. Це надасть можливість припинити каналізаційні скиди в річку
з двох мікрорайонів міста (Таврійський та Північний) через аварійний
колектор.
На початку травня відбулася наша зустріч з педагогічним колективом
Степанівської школи I-III ступенів, на якій було прийняте спільне
рішення про створення в
школі „Клубу любителів річки” та проведення спільних природоохоронних
акцій на річці, координацію зусиль направлених на оздоровлення річки.
Цей клуб, ми
впевненні, має великі перспективи розвитку насамперед у сфері екологопросвітницької
роботи не тільки серед школярів, а й серед широких верств населення.
В цілому ми оцінюємо результат реалізації проекту як дуже добрий.
Вперше були висвітлені екологічні проблеми малої річки Верьовчина
серед громади
міста і,
що вкрай важливо, поставлені цілком конкретні питання перед владою
міста, області щодо механізмів та методів поліпшення стану річки.
З’явилися реальні передумови
для створення Еталонної ділянки річки, маточного розсадника рослин-аборигенів
місцевості, двох заказників місцевого значення. Бездушне ставлення
до річки, як до основи формування водного балансу Херсонщини, привело
до використання
її системи як резервуару для скидання стічних вод. Цілком справедливо
постає питання: чи суспільство і надалі буде продовжувати свою діяльність
в напрямку
подальшого знищення річки, озер та боліт в її долині, чи відшукуватиме
шляхи її відновлення, збереження, охорони і гармонійного використання
природних ресурсів
її долини. Вже сьогодні Україна за запасами доступних для використання
водних ресурсів належить до недостатньо забезпечених регіонів. Тому
для нас іншого
вибору, як дбайливе ставлення до малих річок, практично не існує.
Особливо якщо врахувати, що основою водогосподарського балансу в
Україні є річковий
стік, а найбільш доступне його джерело—це стік малих річок. Адже
в їх басейнах формується понад 60 % водних ресурсів країни. Реалізований
нашою організацією
проект „Збережемо нашу річку”, ми впевнені, являється початком позитивних
змін нашої малої, за розміром, але великої, в гідрологічному значенні,
річки.
